Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування

Новини яких регіонів Ви хотіли б бачити на порталі?
Всього відповідей: 53

Статистика

ЛІТ.еРа

Наша ЛІТ.еРа тура

Головна » Статті » Проза Анюти Янголя

Бездаху
 
 Я поїду дахом далеко
Поїду в гори дахом надовго і в и с о к о
А потім назбираємо ягід із дахом
І поїмо їх на морі куди п о л е т и м о
Сядемо на пісок гарячий що під зорями скаче
обіймемось і разом вип’ємо пива а може й вина на на на
дах про життя моє розкаже мені для мене
а я розкажу як його берегла не давала втікати від себе не пускала
та він же у мене демократ – за свободу
звинуватив мене у насиллі й обмеженні прав
та шо нам із дахом ці наші права весь світ і так тюрма !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
мури високі хоч і прозорі як чиясь нахабна вина-брехня
кайдани хоч довгі та тягнуть до низу як совість прибульця що задавив комара
а очі закриті скотчем замотані як останні слова про таємне життя що в кожного є та закрите для себе самих ще більше ніж від тих – чужих
і пробіли-проміжки-відстані часу ставити ніхто більше не може
не існує часу навіщо тоді зупинятись для чого благати........кохати
співати мріяти і танцювати – взагалі шось мати ?????????????????????????
нам тільки зорі та сонце ще небо блакитне для нас не безмежне
а взагалі не погано так жити тільки б в думках шось змінити чи взагалі може їх відмінити.........................
Категорія: Проза Анюти Янголя | Додав: shumacher (23.09.2007) | Автор: Анюта-Янгол
Переглядів: 858 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]