Категорії каталога
Пошук
Наше опитування
Статистика
ЛІТ.еРа
Наша ЛІТ.еРа тура
| Головна » Статті » Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука |
М.
| Візьму,та й політаю. А світ? Світ зачекає. Бо тут ми лиш його частина, а в небі вільна я хмарина. Думати перестану про людей, Смакуватиму присмак зимових тих ночей, що показали мені тишу гомону людського, і мертвим зробили із вічно живого. У небі я забудусь, і не зможу відчуття позбутись, що політ для мене "Рай", Та почую шепіт твій:"Чекай. Ти не один самотній на землі. я така ж самотня,як і ти... спустись будь-ласка вниз до мене, бо не вмію я літати, але покажу,що в світі головне, душі людей зная,як читати..." Посміхнусь тобі з небес, де безліч бачив я чудес. Украду у янголяти крила, забувши,що він тоді загине. І опущусь до тебе,мила. біля ліжка тихенько їх покину. Як прокинешся їх одягни, і зі мною полети. Ми загубимось у небі. Лиш ти і я, і наше небо... | |
| Категорія: Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука | Додав: Криниця (08.08.2009) | |
| Переглядів: 672 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 0 | |
Вси права застережено. При передруці посилання на сайт обов'язкове© 2024 | 