Наша ЛІТ.еРа тура

Затихаю у благанні
Тебе побачить в намаганні
Створити ідеальний світ,
Де є «Бувай».
Нема « Привіт».
Де ти в тіні міста розчинилась.
І на вік у ній лишилась.
Де забула ти про час.
Де загубила просто « нас».
Втратила
Розуміння слова « біль».
Щаслива,
Що на рани ніхто не сипле сіль.
Слухатимеш міста гомін.
Не почуєш мій опівнічний стогін.
Та тобі вже все одно,
Адже ти тепер - Ніщо...