Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування

Новини яких регіонів Ви хотіли б бачити на порталі?
Всього відповідей: 53

Статистика

ЛІТ.еРа

Наша ЛІТ.еРа тура

Головна » Статті » Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука

...
У небі зорі розпускаються квітками,
А місяць хоче в темряві сховатись.
Комета птахом летить поміж зірками,
Ніби хоче на все небо розпластатись.
Небо на обрії зливається із морем,
Де хвилі граються у лови.
Чайки ж кричать невдалим хором,
Здається, хочуть перекричати горе.
Приплив стрімко розбиває берег,
А бо ж розбивається об скелі.
Принцеса просинається в постелі,
І поспіша на скелястий берег.
Біленькі ноги роздира об камінь,
Поспішаючи до вершини прірви.
Відчуває, що тіло наповнює душевний біль,
Не змогли їй помогти молитви.
Розкине руки і полетить,
Неначе птах - прекрасна чайка.
Посміхнеться лиш на мить
Мефістофеля коханка.

Відплив. Вода від скелі відбуває.
Дитина камінь обніма.
Легенький вітер коси розвіває.
На вік Принцеса вже німа.

Категорія: Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука | Додав: Криниця (07.08.2009)
Переглядів: 667 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 1
25.10.2009
1. Ілько Біленко-Шумахєр (shumacher)
Супер! Рукоплєскаю!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]