Сиджу в саду і мрію. Весняною красою я хворію, Що відроджує дерева й квіти, А всі навколо радіють немов діти. Вітер розносить запах саду. Я ж його візьму й тобі украду. У жменю повітря запашного наберу, І коли тебе зустріну відпущу. Щоб розносився ароматом дивним. На доказ того, що залишаюсь вірним. Зразу ж потягну тебе у гай. І покажу незнаний плай, де я гуляю з вітром у ночі, Де слухаю, як спілкуються сичі. Будемо разом дивуватись, Як дерева у бруньки увібрались. А коли дивитимешся на захід сонця зачарована, Я підійду і ніжно обійму. На мене кинеш погляд ти здивована, Я прошепчу « je t’aime », і залишу…