Вічно слухатиму тишу. І тоді поему дивну я напишу. Без слів і речень. Без абзаців й креслень. Я напишу для себе тишу. Краплинку лиш собі залишу. Останнє все віддам тобі. Корабликом пущу я по воді. Й пустим залишу кожне слово. І скину серця всі окови. Я напишу для себе тишу..., І світ порожній цей залишу, І в темряву себе я огорну, І спочиватиму навіки. З собою тишу залишу і Чайки лиш тужливі крики...