Наша ЛІТ.еРа тура

Невже збагненне відчуття
Кохання і мого бажання?

І тиша, тиша, тиша…
Це безмежність думки й волі.

Не хочу чути голос.
Той, що завжди біля мене,
І душу роздирає біль,
Що проходить тіло й душу,
І серце стискається в руці.

Сиджу. Не можу думать.
І відчувать ніщо не хочу.

А чи те треба знати?
Що в мене ти ще є?
І думка…

Хтось каже, що хоче вмерти.
Я ж хочу жити
Не для себе. Для неї жити,
Що думки полонила,
І зневіру поселила в них.

Відстань! Залиш мене.
Дай спочити в тиші,
І слухать дощ що падає ввісні.