Сиджу на парі, дивлюся вперед. Слухаю про фрази й коліжанок зліва. Так хочу випить кави, і доїсть омлет, Що холоне вдома, на столі біля вікна. Я спати хочу після останніх вихідних. І піти гуляти, замість пар нудних. В голові каравардак, а хтось втирає про морфеми. Чи спати, чи писати? Мучиться душа від нестерпної дилеми