Закрию очі й залишуся на самоті. Без шуму слова, там у небутті. І ти зроби те ж саме, й журба твоя мине. Відлетить вона в майбутнє і ще зустрінеться не раз. А час пісок все ллє безтямно. В годиннику, що вертиться роками. тиша поглинає лиш мене, І образ твій несе підступно, Кудись за обрій- ген за море, де вірять люди лиш в вино.