Наша ЛІТ.еРа тура

Вдивляюся я в далечінь,

У глибину свою душевну.

По обрію гуляє тінь

Тих мрій, що більше не восхреснуть.

Ламаємо своїх бажань

І прагнень кроки несміливі;

Спостерігаємо вмирань

Ми їхні миті нещасливі...

За обрій сонце ступить крок

І наша совість вже зникає...

Коли ж ми вивчимо урок,

Який життя нам викладає?..

На схилі літ своїх і зим

Вже пізно розуміти істин.

Хто молодим був і дурним,

Той вже під старість свою тріснув...