Наша ЛІТ.еРа тура

Листя падає, листя падає.

Стогне вітер,

Тяжкий в нього дух.

Що ж то серце моє порадує?

Хто його заспокоїть, мій друг?

Із такими важкими повіками

Я на місяць око кладу.

От і півні знову крикнули

В цю осінню тишу мою.

Світанкове. Тихе. Раннє ще.

І в польоті зірок - ключ.

Загадати б мені бажання ще,

Та бажати що ще - не збагну.

Що бажати в життя буденности,

Ненавидячи долю і дім?

Я хотів би кидати погляди

Із вікна на прекрасну Жасмін.

Щоб з очами вона волошковими

Лиш мені -

А не будь-кому -

І словами, й чуттєвістю новими

Заспокоїла серце й дух.

Щоб під місяця цього чарівністю

Я приймав цей щасливий лад,

На гітарі не втратив щоб такт

І з чужою веселою юністю

Був ьи власній немовби брат.

Переклад поезії Сєргєя Єсєніна