по ту сторону вікна
лиє дощ
не холодний і не теплий
просто літній густий львівський дощ
по цю сторону вікна
сиджу я
в компанії музіки Dazzle Dreams
диму кальяна
смаку кави
та невмирущої літератури Max'a Frisch'a
я думаю про осінь в розпалі літа
про націонал-соціялізм та Другу світову війну
а також про то
чому зі мною зараз нема Її
не конкретної Юлі
Каті
чи Олени
а саме Її
Тої Єдиної Кому Я Віддав Би Всьо
Тої Єдиної Кому Можна Було Б Присвятити Життя
Чи Хоча Б Його Значну Частину
а Її просто нема
і нема причини Її відсутности
всьо дуже просто й елементарно
Її зараз не має бути поруч зі мною
бо
ЩЕ НЕ ЧАС!
|