Неонілі Яка гарна місячна ніч! Як красиво, як романтично!.. (Вибач, я забув, що ти не любиш романтики...) Але все ж таки - як гарно, як поетично! Я в екстазі!.. Коли я кілько годин тому виходив у кіоск за горілкою, такого на вулиці ще не було! А зараз я виходжу у двір, напитий горілкою, аби напитися цією ніччю, цим місяцем, цими зірками... Мені з ними всіма так гарно!.. Як колись з тобою; там, у Львові; коли ми були поруч і спали в одному ліжку, обійнявшись і притиснувшись одне до одного оголеними тілами... Але зараз ти так далеко і я змушений упиватися лише цією ніччю, цим місяцем, цими зірками... І, звичайно, з нервів, - горілкою... Але не з тобою... Але не тобою... Вибач, я забув, що ти не любиш романтики...
|