ти сидиш біля вікна
тихо сумуєш
чи просто думаєш
дивишся на тополю у дворі
як вона стиха гойдається
туди-сюди туди-сюди
під натиском грубого вітру
ти вдихаєш аромат
китайських паличок
ти щойно вийшла з душу
і від тебе тоненькою смужкою тягнеться запах свіжої хвої
коли ти неквапом ідеш
цікаво ти думаєш про мене?
я знову на кухні сиджу
покусую ручку
листа тобі пишу
якого ніколи не відправлю
а може й відправлю
хто зна
я теж визираю у вікно
дивлюсь на затягнуте хмарами небо
і думаю про те
що небо у тебе зараз також затягнуто
сірими хмарами осени
і той грубий вітер
що рве тополю
холодний предвісник дощу.
я відсьорбую кави
я хворію
мені холодно
затягуюсь димом останніх днів
розкриваю щоденник
пробігаюсь очима
і бачу картину нашого розставання...
крапля крапнула у філіжанку...
у тебе розпочався дощ...
|