Наша ЛІТ.еРа тура

Головна » Статті » Поезія Ілька Біленко-Шумахєра

Від мене пахне жінкою...

Від мене пахне жінкою - і що? Від мене пахне жінкою чужою. Ми з нею пили ввечері вино Й життя здавалось штукою простою. І я тримав в своїх руках - її; І ми дивились очі-в-очі ніжно; Й щось шепотіла тихо так мені, Що від усього того стало... смішно... Мені - все рівно, а вона ж - чужа; Її я обійму, вона - не проти. А десь там при вікні її чека Ще недосвідчений юнак в скорботі. І він так вірить в чисту і святу, В той образ, що йому намалювало серце; Вона ж знов зрадила - в чергове вже! - йому; Вона така завжди, коли нап'ється... Від мене пахне жінкою - і що?.. Я вільний, ніби в синім небі чайка!.. Ми з нею пили ввечері вино, Вона так лагідно казала: "Зайка..." І ніжність переповнила краї, І ми зірвали з палуби всі мачти... Вона освідчилась - в чергове вже! - мені, А я втомився - я лягаю спати...
Категорія: Поезія Ілька Біленко-Шумахєра \| Додав: shumacher (17.11.2007) \| Автор: Ілько Біленко-Шумахєр
Переглядів: 681 \| Коментарі: 2 \| Рейтинг: 5.0/3 \|