Під час розгляду в ЮНЕСКО резолюції про вшанування жертв Голодомору українська делегація пішла назустріч російській делегації, погодившись включити в текст резолюції згадування про всіх жертв голоду в СРСР в 1932-1933 р.р., від якого в різних частинах СРСР загинули також росіяни, казахи та представники інших національностей.

Про це повідомив перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко.
“Ми досягли консенсусу завдяки тому, що з розумінням поставилися до прохання російської сторони також згадати, що в результаті голоду в СРСР в 1932–1933 роках загинули також росіяни, казахи, представники інших національностей. Це – абсолютний факт, і ніхто ніколи його не заперечуватиме, тому в тексті резолюції є посилання й на ці страшні події”, - сказав він.

Водночас, Огризко зазначив, що українська делегація пояснила своїм колегам з країн-членів ЮНЕСКО, в тому числі з Росії, що є принципова різниця між Голодомором, тобто вбивством українців голодом, і голодом, як наслідком соціально-економічної політики тодішнього радянського керівництва.

За його словами, досягнутий компроміс дав можливість схвалити резолюцію ЮНЕСКО консенсусом, а не шляхом голосування.

Нагадаємо 1 листопада 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні.

У тексті резолюції не було сказано про визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу.

Натомість у резолюції ЮНЕСКО висловлює впевненість у тому, що трагедія Голодомору, яка була спричинена жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, повинна слугувати попередженням сучасним та майбутнім поколінням з метою дотримання демократичних цінностей, прав людини та законності.

Однак, Голова Інституту національної пам’яті України академік Ігор Юхновський заявив, що вважає причиню невизнання Голодомору геноцидом у вчорашній Резолюції ЮНЕСКО неналежну роботу українських дипломатів.

За словами академіка, Резолюція ЮНЕСКО зумовлена „поспіхом, нестаранністю та кампанійщиною” українських дипломатів та інших державних структур, які неодмінно хочуть приурочити якнайширше міжнародне визнання Голодомору до певної дати.

Перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко висловив сподівання, що Росія розкриє архіви про Голодомор для українських істориків.