Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування

Новини яких регіонів Ви хотіли б бачити на порталі?
Всього відповідей: 53

Статистика

ЛІТ.еРа

Наша ЛІТ.еРа тура

Головна » Статті » Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука

Лялькарка
Плач, доле, дивлячись на свої творіння,
що були знищені тобою у житті.
Плач, та, що не слухає моління,
кинутих на призволяще, неначе б то в "реальному" бутті.
Радій! Підносячи людей на вершину світу,
змушуєш забути їх про Бога.
І давги блага на Землі
забуваєш подарувати їжу для душі.
Любиш дивні шевеври Люба,
хоча супровід для них - це відчай й туга.
І створивши історію нову,
замість прямої малюєш ти лінію криву.
І коли хтось проклина тебе,
пускаючи кулю в скроню з пістолета,
Смієшся з єхидністю в очах,
додаючи наступний штрих автопортрета...
Категорія: Поезія Сергія "Криниці" Гарасимчука | Додав: Криниця (21.04.2010)
Переглядів: 398 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]