«Головним героєм виставки є дітвак з Антоничевих творів. Його ми інтерпретуємо як «внутрішню дитину», яку відкриваємо чи оживлюємо в собі, коли час до часу запитуємо про найпростіші речі, сприймаємо світ зачудовано і безкорисливо. Експозиція провадить дітвака через вісім умовних станів, спільних і для дитячого переживання, і для дорослого досвіду, а також для мистецької творчості. Виставка поезії – показ тих місць, де можемо його зустріти: питливого і рвійного, зачудованого і пам’ятливого, перетворюваного і радісного, чуйного і творчого», – зазначила координатор виставки Наталка Бабалик.

Окрім поезії, особливим місцем зустрічі із дітваком стане творчість львівського художника Олега Рибчинського, митця дітвацького світу і проникливого та тривалого інтерпретатора Антонича. Виставка живопису розгортається стобарвним прапором дня, в якому кожен знайде свою барву, свій настрій, а можливо, захоче доповнити його своїми враженнями і розумінням.

Своєрідним підсумком читання Антонича в Центрі гуманітарних досліджень стане видання «Чаргород», в якому вибрані твори поета, а також картини Олега Рибчинського поєднаються у путівник світом творчої уяви. Вихід цієї книги заплановано навесні 2010 року.

Нагадаємо, центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка долучився до Року Антонича, провівши низку різноманітних заходів, серед яких створення електронної колекції «Богдан Ігор Антонич» у відкритому гуманітарному архіві «Антропос» (www.anthropos.org.ua), а також цикл міждисциплінарних семінарів «8 інтерпретацій Антонича», які запросили до спільного читання та розмови представників різних наукових і творчих середовищ Львова.
Довідка

Богдан Ігор Антонич (1909-1937) письменник, критик, перекладач. Народився на Лемківщині, від 1928 року жив у Львові. Автор поетичних збірок «Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена євангелія», «Ротації», незавершеного роману «На другому березі», лібретто опери «Довбуш».

Довгий час Антонич лишався «нехрестоматійним» поетом, і кожне наступне покоління по-новому відкривало для себе його поезію: шістдесятники, вісімдесятники, дев’яностники… Найнесподіваніші образи – від спортивних до релігійних, від географічних до еротичних, від міських до міфологічних – надалі приваблюють читачів і митців, а коротка біографія спонукає до нових інтерпретацій.

Олег Рибчинський (1969) художник, архітектор, дослідник. Викладач Львівської політехніки, реставратор галицьких містечок, автор графічних збірок містечкових образів – ринкових площ, ратуш, караван-сараїв, кам’яниць, дерев’яних церков та костелів. Художник-сценограф вистав «Микита Кожум’яка» та «Серенада для судженої» у Львівському академічному театрі ім. Марії Заньковецької, а також «По дорозі в Казку», «Танок смерті», «За зачиненими дверима» у театрі «Велес», автор виставки живопису «З життя хлопчика» (галерея Ґердан).

автор матеріалу Микола Крупей. Матеріал взято з www.city-adm.lviv.ua